Велика Вітчизняна війна… Вона безжалісно ввірвалассь у долі багатьох людей. Саме через неї стали вдовами жінки, сиротами діти, інвалідами залишились юнаки. Тим, хто воював на її фронтах, вона і зараз нагадує про себе осколками снарядів, які залишились у тлі, нитям на погоду старих ран. З кожним роком все менше стає таких людей в нашому селі.

Бевз Іван Пилипович народився 12 лютого 1925 року в с. Носівці, в сім ї селянина. В 1940 році вступив в Гайворонське залізничне училище на помічника машиніста паровозів.

В червні 1941 року приїхав на канікули до матері. 22 червня вранці 16-річний хлопець пішов на рибалку, а мати із сестрою на базар в м. Гайсин.

Мати, повернувшись з базару, повідомила, що почалась війна. На навчання більше не повернувся, залишився працювати в колгоспі.

Весною 1944 року І.П. Бевза призвали разом з 13 хлопцями—односельцями в Армію. Ішли всі пішки до райцентру Ситківці. Кожен ішов і оглядався на село здумкою: «Чи повернуся я додому?». Із смт. Ситківці пішки прийшли до Ізяслава. Потрапили в запасний полк. Лише місяць проходили бойову підготовку: навчились стріляти з гвинтівки, кулемета, кидати гранати. Потім їх обмундирували і направили на фронт під Самборг.

Звільняючи місто Львів, бригада, де служив Іван Пилипович, потрапила в оточення. На ранок війська Радянської Армії приєднались до бригади. Їхню бригаду перекинули до Сандомира. Там у вересні він був поранений. 17 днів лікувався у госпіталі—і знову на фронт.

Форсували річку Вісла, розширили плацдарм. Ішли з боями через усю Польщу. Під Лодзем Іван Пилипович був вдруге поранений.

День Перемоги зустрів у Польщі в госпіталі. Після закінчення війни продовжував служити в лавах Радянської Армії.

Додому повернувся в серпні 1950 року. А 1 вересня 1950 року Іван Пилипович пішов працювати вчителем фізкультури в Юрківецьку семирічну школу. 1958 року був переведений в Носовецьку восьмирічну школу вчителем початкових класів, а потім вчителем географії.

В 1966 році закінчив Чернівецький університет. З 1969 по 1986 рр. Працював директором Носовецької школи.

Бевз Іван Пилипович  - наша гордість. Його життя— приклад для молодого покоління.