15.12.2018 





Меню сайту
Форма входу
Пошук
Категорії розділу
Мої файли [6]
Міні-чат
500
Головна » Файли » Мої файли

Село в роки Великої Вітчизняної війни.
13.07.2012, 20:10
   Кажуть, що велике видно на відстані... Чим далі в історію відходять роки Великої Вітчизняної війни, тим краще осягається подвиг нашого народу, його мужність і героїзм, самопожертва і незламна дружба в боротьбі з орогом.
   Важкі випробування випали на наших односельчан в роки Великої Вітчизняної війни. Через місяць, 22 липня 1941 року воно було захоплене гітлерівцями. Особливих боїв в нашій місцевості не було. Фашисти як смерч прокотилися по подільському краю і встановили свій жорстокий режим влади.
   В той час носівчани жили дуже бідно. Чоловіків було забрано на фронт, а в селі залишились тільки жінки, старожили і діти. Але треба було якось жити, тому пшеницю, яка залишилась на полях збирали вручну. В селі фашисти стросту призначили не одразу. Його всі повинні були слухатись і виконувати всі його накази. Коли настала зима, то німці почали забирати їхній одяг. Разом з поліцаями ходили від хати до хати і відбирали харчі: картоплю, молоко, курей, яйця. Забирали також свиней, різали їх і їли. Ніхто не мав права протистояти цим порядкам, бо міг би бути одразу ж розстріляним.
   На весну треба було братись до сівби, але коней не було, тому почали використовувати корів. Їх запрягали в плуг, таким чином орали, а потім сіяли.
   В основному працювали жінки і діти.
   Дуже лютували поліцаї. Вони відправляли молодих хлопців і дівчат до Німеччини.
   Десь у 1942-1946 рр. поблизу села в лісах почали діяти партизанські загони. Носівчани налагоджують з ними зв’язок. Але особливо активних військових операцій на території села  не проводили тому, що залізнична колія - основне місце диверсійних дій - проходила далеко, ближче до села Мітлинці. Односельчани тільки підтримували партизан харчами, одягом, медикаментами, переховували у складний час. Мабуть, і тому фашисти були більш зосереджені на Мітлинцях (згодом це село німці спалили до тла).
   Визволення в наше село прийшло весною 1944 року. Це сталося 14 березня. Йшли рясні дощі, розтавав сніг. Це спричинило дуже сильне болото. Німці відступали через село в нарямку на Косанове і Щурівці. Вони рвались до Південного Бугу. Але наші солдати обійшли через ліс і на річці їх зустріли. Бою за село небуло. Фашисти тікали і не думали давати відсіч. Односельці згадують, що 14 березня радянські солдати стукали у вікна і кричали: "Ви визволені!" У панській Леваді німці залишили навіть зброю, ковдри, одяг. Так поспішали, що не встигли забрати. А один фашист віз підводу медикаментів через село, і коли носівчани хотіли забрати ці медикаменти, то він висипав їх у болото. Його, звичайно ж, покарали.
   З великою радістю зустрічали носівчани своє визволення, хоч і багато було смутку в тій радості. Не  повернулись додому 114 односельчан. Навіки полягли на чужій землі. Тому не щезне з пам’яті людської, не піде в забуття великий подвиг і велика трагедія нашого народу - його битва, його перемога над фашизмом.
Автор: вчитель історії і правознавства СЗШ І-ІІІ ст. с. Носівці Руренко Майя Василівна
Категорія: Мої файли | Додав: ALEX | Теги: Село в роки війни
Переглядів: 1553 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 4.9/7
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Наше опитування
Оцініть наш сайт
Всего ответов: 132
Погода
Хмарка тегів
Час життя сайту
Статистика
Статистика
Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Хто сьогодні був?
Яндекс.Метрика
Інформаційний сайт с. Носівці - Олександр Буханенко © 2018

Використовуються технології uCoz