Кожен любить пожартувати над ким-небудь або розіграти. Один день у році жартують все. Чому Днем сміху стало саме 1 квітня ? Є багато думок. У стародавньому Римі, наприклад святкували свято Дурних, а в Стародавній Індії відзначали свято шуток.Но ось як зародився і потрапив це свято в Росію нікому не відомо. Найчастіше ми чуємо в цей день в цей «У вас спина біла» - і чомусь ця застаріла жарт сприймається серйозно. Деякі ретельно готуються до цього свята, копітко продумуючи свої розіграші, а дехто сприймає День сміху , як нічим неотлічающійся від інших день. Але, на щастя, у багатьох людей гарне почуття гумору і в цей день вони відпочивають. Першоквітневі розіграшем стає будь-яка жарт, але найбільш вдала, це та, яка відбувається в момент, коли людина забула про те, що сьогодні День сміху , а найчастіше так і буває. Можна влаштувати більш "солідний" розіграш, зараз маса агенств, що займаються організацією свят. Потрібно розуміти, що в людини, яку ви граєте, має бути гарне почуття гумору, щоб надалі посміятися разом з вами, адже ви ж не хочете втратити друга? 66% росіян збираються розігрувати 1 квітня , в День сміху , своїх близьких, знайомих і товаришів по службі.
Згідно з результатами опитування, яке вчені провели напередодні Дня сміху , 66% росіян підтвердили, що готують розіграші, 29% - цього робити не збираються, а 5% - ще думають, пише «Інтерфакс». За даними "Левада-Центру» 79 % росіян схильні до самоіронії, не володіють такою якістю 13% респондентів. За підсумками опитування частіше сміються над собою підприємці, управлінці, студенти та учні, домогосподарки, росіяни молодше 40 років, люди з вищою освітою. Чоловіки здатні до самоіронії більше, ніж женщіни.Те опитані, які говорили про вміння посміятися над собою, набагато частіше збираються розігрувати своїх знайомих і близьких, ніж ті, які відмовляють собі в самоіронії. Пам'ятайте, що раптовість - це головне зброю, для вдалої першоквітневим жарти. Сценаріївпершоквітневих жартів величезна кількість в мережі інтернет і всіх не перелічити, але головне, ваша жарт повинна бути нешкідливою і доброю. І не варто забувати, що в такий день об'єктом розіграшу може стати будь-який - і той, хто хвилину тому сам вдало розіграв кого-небудь. Будьте у всеозброєнні. Невинна першоквітневий жарт підніме настрій, і дасть заряд позитивних емоцій на весь день. Жартуєте і пам'ятайте, що сміх продовжує ваше життя!
Цей святковий день цілком присвячений самій прекрасній половині нашого суспільства. Його популярність наростає і зміцнюється вже більше ста років. Історія появи міжнародного жіночого дня проста і зрозуміла - це була спроба відновити спотворену століттями справедливість по відношенню до жіночої статі, яка на стільки вкоренилася в суспільстві, що бути жінкою, ще якихось 100-150 років тому означало тільки одне - безправ’я і всецілий, навіть гнітючий послух. Як тоді, так і зараз існувала думка про те, що жіноча частина населення представляє його слабку частину. Цьому намагаються привести найбанальніші докази, мовляв чисто по фізичним показниками вони поступаються у силі і міці чоловічої частини суспільства. Але чому ж тоді на плечі наших жінок вивантажували і продовжують вивантажувати самі обтяжливі і трудомісткі заняття? Жінка витривала і в цьому вона перевершила чоловіка. Про її витривалості ходять легенди. Її витривалість помітна і проявляється на кожному кроці. Зваживши всі розрахунки можна прийти тільки до одного висновку: чоловік і жінка абсолютно різні, але абсолютно рівні між собою. Більш того - одне без одного приречені на смуток і печаль, і навіть вимирання.
Щоб ця думка дійшла до широкого громадського суспільства, до розуму сильних світу цього, необхідно було справді революційне втручання. І воно сталося. Опускаючи передісторію руху за права жінок, самі істотні зрушення в цій сфері настали саме під віянням революційних настроїв, починаючи з відомих подій минулого століття.
На сьогоднішній день цивілізоване суспільство офіційно закріпило і вирівняло права жінок, на стільки, на скільки це здалося можливим і доцільним. Надмірна увага до цієї теми дала свої плоди і все ж якесь протистояння час від часу ще зустрічається, особливо в нездорової культурному середовищі.
Міжнародний жіночий день найчастіше пов’язують із соціалістичним рухом, який по суті відкрив реальні шляхи для активної реалізації рівноправності жінок в широкій суспільній свідомості. У 1975-му році, за даними проекту DilovaMova.com, фіксуючи всесвітні тенденції до цієї теми, свято було офіційно підтримано Організацією Об’єднаних Націй і в 1977-му році, резолюцією Генеральною Асамблеєю ООН № A/RES/32/142, День 8-е березня запропоновано було всім зацікавленим державам безпосередньо використовувати для популяризації та реалізації рівноправності жіночої частини населення у своїй громадській традиції.
Відкидаючи пафосність і офіційну частину всіляких державних петицій і документів, однозначно можна сказати: це один з кращих свят, яким довелося увійти в наші календарі. У День нашої, самої прекрасної половини населення, ми приєднуємося до привітань на адресу всіх наших жінок! Здоров’я Вам, миру і щастя! Зі святом 8-е березня, подарунків та гарного настрою!
В п"ятницю, 1 березня відбулась сесія Носовецької сільської ради, ключовим питанням якої було проведення централізованого водогону в селі. На засідання прибули представники багатьох організацій, які займаються вирішенням цих проблем.
День Святого Валентина – дуже ніжне та добре свято, день в який люди відкрито говорять про найбільш прекрасне в світі почуття – про любов. В цей холодний лютневий день на душі тепло як ніколи, а повітря заполонили відчуття щастя і романтики. Крім того день всіх закоханих – чудовий спосіб показати свою любов та турботу, здивувати дорогу тобі людину…
Як я і обіцяв, розпочинаю невеличку серію публікацій в честь свята – дня Святого Валентина. В даному записі хочу надати вашій увазі декілька цікавих фактів, безпосередньо пов’язаних із Днем Святого Валентина.
А чи знаєте Ви? Що в День Святого Валентина, кількість подарованих один одному валентинок досягає 141 мільйону, роблячи це свято другим, після Різдва, найбільш популярним днем по обміну листівками.
Що 85% всіх валентинок та листівок подарованих у цей день купляють жінки.
73% усіх квітів, які продаються у цей святковий день купують саме чоловіки і лише 27% – жінки.
Виручка від реалізації шоколаду та шоколадних цукерок в День Святого Валентина сягаю 1 мільярду доларів.
А в США, приблизно кожен четвертий американець не відзначає цього свята взагалі. Думаю у нас також дещо схожа статистика, оскільки досить часто чув від людей, що вони не вважають це за свято і повністю його ігнорують. А ще 15% американських жінок (це тільки вони могли таке придумати) посилають самі собі букети квітів, вітаючи себе із Днем Валентина.
Йдемо далі:
52% чоловіків пропонують своїм обраницям одружитися саме в цей день.
Найбільш популярний парфум, який дарують в день всіх закоханих – Chanel #5
Найбільш популярними за фахом людьми, які отримують валентинки є вчителі.
53% дівчат кидають своїх хлопців, якщо ті нічого не дарують їм на День Валентина.
3% людей у світі на День Святого Валентина дарують подарунки своїм домашнім улюбленцям.
Середня сума, витрачена на подарунки до дня Святого Валентина складає 90$.
Між іншим, хотілось би також зазначити:
На 119 одиноких хлопців, які знаходяться у віці 20 років припадає 100 одиноких дівчат того ж віку.
На 34 одиноких чоловіка, у віці 65 років і старше припадає 100 одиноких жінок того ж віку.
Також хочу запропонувати вам добірку цитат про любов та кохання. Думаю буде актуально у Валентинів день
Борг без любові не радує (засмучує). Істина без любові робить людину залежною (від критики). Виховання без любові породжує суперечності. Порядок без любові робить людину дріб’язковою. Предметні знання без любові роблять людину завжди правою. Володіння без любові робить людину скупою. Віра без любові робить людину фанатиком. Горе тим, хто скупий на любов. Навіщо жити, якщо не для того, щоб любити? Лао-Цзи
Юна любов як полум’я: дуже гарна, гаряча та жорстока, але все ж таки вона як мерехтіння світла. Любов же загартованого, досвідченого "серця” – як вугілля, яке горить із середини, та яке неможливо погасити. Генрі Бічер Уорд
Старість не завжди захищає нас від любові. Але любов, в деякій мірі, захищає нас від старості. Анаіс Нін
До найкращих та найкрасивіших речей у світі неможливо доторкнутися. Їх можна лише відчути серцем. Хелен Келлер
Любов змушує вашу душу вийти зі схованки. Зора Ніл Херстон
Любов – це життя. І все, що я розумію, я розумію тому, що я кохаю. Все є, все існує, лише тому що я люблю. Лев Толстой
Я навчилась не турбуватися з приводу кохання, але завжди шанувати його всім своїм серцем. Еліс Уокер
Amor omnia vincit – Любов усе здолає. Вергілій
A nullo diligitur, qui neminem diligit – Ніхто не любить того, хто сам нікого не любить. Автор невідомий.
Я люблю тебе, не знаючи, як, коли і звідки. Я люблю тебе безкорисно, без складнощів та гордині, я люблю тебе тому, що я знаю, що немає іншого шляху окрім цього: де я не існую без тебе… Пабло Неруди, "Любов Сонет XVII”
Ніч перед Різдвом... Багато століть тому назад у небесах спалахнула Віфлеємська зоря, що віщувала прихід у світ Любові, Чистоти, Віри й Надії. Багато століть пройшло, але щороку відблиск цієї Зірки запалює в будинках різдвяні свічі, будячи в наших серцях Віру у Добро та Любов. А вранці прозорий дзвін оголосить про народження Христа, і в чистому голосі молитви, що летить угору, буде та ж сама Віра в Добро й Любов...
Різдво у нашій країні - свято дивне, не схоже ні на яке інше. Звичайно, його вже давно не святкують так, як у Диканьці, та й офіційним Різдво стало зовсім недавно. Але майже в кожній родині й раніше у Різдвяний вечір накривали святковий стіл, запалювали свічки. Подекуди в селах ще зберігся звичай співати колядки, а святкові ворожіння ніхто не зміг заборонити. Пам'ять предків, на щастя, викорінити важко. Вона в книгах, у казках, стародавніх піснях і звичаях.
Свято Різдва Христова у древніх слов'ян було Святом зимового сонцестояння, коли день подовжується, а ніч стає коротшою. У цей час прокидається природа, починається її відродження. День зимового сонцестояння - "Коляда".
КОЛЯДА
Вона ніби відкривала Різдвяні Свята ("Святки"). Особливо яскраве сполучення християнства і язичницьких обрядів можна бачити на прикладі села. У цей день, відстоявши молебень у церкві (віддавши належне християнству), селянин вертався додому з оберемком сіна. Сіно врочисто складалося на скриню поруч із покуттю, де висіли ікони (раніше тут стояли фігурки язичницьких богів). Поруч укладали сніп необмолоченого жита або пшениці й кутю - спеціальну кашу із пшеничних зерен і ячменю. Це був дарунок богу Велесу.
Закінчувався Різдвяний піст, тому на стіл виставлялася найсмачніша їжа. Під час святкового застілля хазяїн загадував на врожай. Зі снопа витягали, не дивлячись, стебло. Якщо воно було товстим, хліб уродиться, якщо тонким - готуйся до недороду.
Молодь чекала вечора. Темніло. Одна за одною відкривалися двері хат, і гучна юрба ряджених у звірині шкури з піснями й реготом збиралася на вулиці. Кого тут тільки не було: і небачені чудовиська, і дячок із лляною бородою, і неодмінні фігури Святок - Ведмідь і Коза. Хлопці й дівчини ходили від хати до хати, славили Христа, співали веселі бешкетні пісні, випрошували гроші й частування.
РІЗДВЯНИЙ СТІЛ
Стіл на Святвечір і Різдво, традиції святкування.
У християн усього світу світле свято Різдва Христова має теплий, зворушливий характер, і є гарним сімейним святом, пронизаним атмосферою загальної злагоди й любові.
У цей день у домі панує мир, дружба, спокій і радість. Зі святковим настроєм люди зустрічають світле свято Різдва Христового. Як правило, за Різдвяним столом збирається вся родина. У Святий вечір сідали за стіл після появи на небі першої зірки. Цей звичай пов'язаний з Віфлеємською зіркою, що засяяла над печерою, у якій народився Рятівник світу, Ісус Христос. На честь Віфлеємської зірки верхівку новорічної ялинки стали прикрашати зіркою після того, коли звичай святкувати Новий рік з ялинками прийшов з Німеччини при Петрі I.
Відповідно до стародавнього звичаю, стіл посипався сіном на згадку про вертеп і ясла, а потім уже покривався білосніжною скатертиною.
На Україні до складу страв святкового столу у Святвечір обов'язково входять кутя й узвар. Кутя - це головна традиційна страва Святвечора. Про неї вперше згадується на початку XII століття в літописі "Повість минулих літ". За старих часів кутю готовили частіше із пшениці, рідше з ячменю. Зерна товкли в ступці, але так щоб не роздрібнити їх, а тільки здерти з них лушпиння. У більш пізній час кутю стали робити з рису. Спочатку кутю готували з медом або ситою (розведеним медом). У пізніше в кутю стали додавати макове молоко (запарений і розтертий мак), родзинки, а також подрібнені горіхи й цукровий сироп.
Продукти, з яких готувалася кутя, мають символічне значення. Зерно є символом воскреслого життя. Мед вважається символом здоров'я й благополучного побуту (солодкого життя). А мак символізує статок у родині. Вважають, що чим багатіше (тобто смачніше й ситніше) кутя, тим кращим буде врожай і вищим статок у родині. Виходячи із цих міркувань, на Україні в переддень Різдва (у Святий вечір) кутю називали багатою й робили її дуже смачною. У Росії вечеря на Святвечір була більш скромною. На Україні саме з куті й починали трапезу у Святий вечір. Обов'язково був на Різдвяній трапезі узвар, який готували із сушених ягід і фруктів, зварених у воді й підсолоджених медом або цукром. Наступного дня до святкового Різдвяного столу подавалися млинці, рибні страви, холодець зі свинячих і яловичих ніжок, свиняча домашня ковбаса, печеня, медяники, ломанці з маком і медом, торт, пряники, печиво, тістечка. Напої подавалися відповідно до смаків і статку.
У Святий вечір молодь збиралася в групи, наряджалася в маски й костюми й ходила по будинках колядувати. Колядники носили із собою зображення Віфлеємської зірки й макетик вертепу (печери), де народився Ісус Христос, і співали колядки. Колядки - це святкові пісні, примовки з побажанням щастя й благополуччя родинам, а також молитовні пісні, у яких прославлявся Ісус Христос. Колядників прийнято обдаровувати не тільки грішми, але найчастіше смачною їжею - коржами із солодкою начинкою, цукерками, печивом, тістечками й пряниками. Саме Різдво розпочинається однаково – з полазників (слово вживається переважно в Карпатах). Як на сході, так і на заході України гарною та щасливою ознакою вважається, коли першим до хати на Різдво зайшов чоловік або хлопчик. Це гарантує, що наступний рік буде обов’язково вдалим і щасливим. Полазника частують залежно від віку. Якщо дитина, то солодощами, цукерками, якщо чоловік, то чарку наллють, а якщо жінка, то можуть вигнати й побити.
Матеріал з сайту "Острів знань"
Колядки
Колядки - це обрядові, величально обрядові пісні, які виконуються на зимові свята, зокрема на Різдво.
Звичай колядування має свою давню історію, коріння якої сягають ще арійських часів. Колядки пов'язані з днем зимового сонцестояння, яке наші предки називали святом Коляди. Його святкували 25 грудня. Вважалося, що в цей день Сонце з'їдає змій Коротун. Всесильна богиня Коляда в Дніпровських водах народжувала нове сонце — маленького Божича. Язичники намагалися захистити новонародженого. Вони проганяли Коротуна, який намагався з'їсти нове Сонце, а потім ходили від хати до хати, щоб сповістити людей про народження нового Сонця, і зображення цього сонця носили з собою. Як тільки на небі сходила зоря, колядники заходили в двір, кличкали господаря і співали його родині величальних пісень про сонце, місяць, зорі. Ці пісні й стали називати колядами або колядками.
Згодом, із появою християнської релігії обряд колядування був приурочений до Різдва Христового і в колядках з’явились біблійні і світські мотиви. Традиція колядування збереглася й до сьогодні. Як тільки на небі являється перша зоря — розпочинається Свята Вечеря, а діти збираються гуртомі йдуть вітати усіх колядками з народженням Христа!
Добрий вечір тобі...
Добрий вечір тобі, пане господарю, радуйся,
Ой, радуйся, земле, Син Божий народився.
Застеляйте столи, та все килимами, радуйся,
Ой, радуйся, земле, Син Божий народився.
Та кладіть калачі з ярої пшениці, радуйся,
Ой, радуйся, земле, Син Божий народився.
Бо прийдуть до тебе три празники в гості, радуйся,
Ой, радуйся, земле, Син Божий народився.
А перший же празник: Рождество Христове, радуйся,
Ой, радуйся, земле, Син Божий народився.
А другий же празник: Святого Василя, радуйся,
Ой, радуйся, земле, Син Божий народився.
А третій же празник: Святе Водохреща, радуйся,
Ой, радуйся, земле, Син Божий народився
Щедрий вечір - вечір напередодні Старого Нового року.
Святкування його походить від стародавнього, ймовірно, дохристиянського звичаю. За християнським календарем - це також день преподобної Меланії (Меланки, Маланки, Миланки). Меланка-Вода приходить на щедрий вечір разом із Василем-Місяцем сповістити господарів про наступні торжества та справити гостини, які в народі так і називають — гостини Меланки.
У народній традиції обидва свята об'єдналися в Щедрий вечір, або свято Меланки.
Міф про Меланку (Миланку)
За стародавнім міфом, окрім сина, у всеєдиного Лада, вірного побратима бога Місяця, була ще донька, яку всі називали Миланкою, бо вона була така мила й чарівна.
Одного разу коли князь-Місяць був на полюванні, лютий змій викрав із срібного терема Миланку й запроторив у підземне царство. Визволив її славний богатир Безпальчик-Васильчик і з нею одружився. Ось чому на Щедрий Вечір ще святкують Василя, у жертву приносять свиню, яка вважається місячною твариною, а Васильчик став покровителем цих тварин. Тому, за народними звичаями, на Меланку готували свинячі нутрощі, по них ворожили, який буде врожай, а з свинячих ніжок варили "дриглю", щоб у людей не боліли ноги. Вшановували Меланку-Миланку за якомога багатшими столами, бо то є продовження Щедрого Вечора з усіма його добрими богами і душами предків.
Святкування
Зранку цього дня починають готувати другу обрядову кутю – щедру. На відміну від багатої, її можна заправлятискоромниною. Як і на багатий вечір, кутю також ставлять на покуті. Крім того, господині печуть млинці, готуютьпироги та вареники з сиром, щоб обдаровувати щедрувальників та посівальників.
Звечора і до півночі щедрувальники обходять оселі. За давньою традицією, новорічні обходи маланкарів, як і різдвяних колядників, відбуваються після заходу Сонця, тобто тоді, коли володарює усяка нечиста сила. Дівчата-підлітка поодинці чи гуртом оббігають сусідів, щоб защедрувати.
На Меланки ходять також і парубоцькі гурти. Вони називаються "водити Меланку". Хлопці в масках висловлюють добрі побажання, веселять піснями, танцями, жартівливими сценками. Один з них, зазвичай, перевдягнений в жіноче вбрання і його називають Меланкою.
За давнім звичаєм перебрані, закінчивши ритуальний обхід, вранці йшли на роздоріжжя палити "Діда", або "Дідуха", — снопи, соломи, що стояли на покуті від Святого вечора до Нового року, потім стрибали через багаття. Це мало очистити від спілкування з нечистою силою.
А наступного дня, коли починає світати, йдуть посівати зерном. Зерно беруть у рукавицю або в торбину. Спочатку йдуть до хрещених батьків та інших родичів і близьких. Зайшовши до хати, посівальник сіє зерном і вітає всіх з Новим роком.
Вірування та ворожіння
З щедрою кутею пов'язано багато побутових обрядів. Так, щоб залагодити якийсь конфлікт, сусіди йшли один до одного миритися, аби "Новий рік зустріти в мирі і злагоді". Хлопці, котрі перед цим "отримали гарбуза", вдруге засилали сватів з надією на згоду.
Ввечері цього дня дівчата ворожать.
За давнім звичаєм, коли дівчата починали ворожити, парубки викрадали в них вдома ворота або хвіртки, хоч би як не стерегли господарі. Щоб повернути втрату, батько дівчини мусив ставити могорич.
В різних районах України існують свої форми ворожіння. Ось де-які з них:
виходять на вулицю, і яка тварина зустрінеться першою - таким і буде суджений: якщо пес, то лихим а життя собачим, вівця - тихим і сумирним, тощо;
біля воріт насипають три купки зерна, а вранці перевіряють: якщо нечіпане, то сімейне життя буде щасливим, і навпаки;
кладуть під подушку гребінця і, лягаючи спати, промовляють:"Суджений-ряджений, розчеши мені голову!". Хто присниться, з тим і випаде одружитись;
або перед сном кладуть в тарілку з водою кілька цурпалків з віника, приказуючи: "Суджений-ряджений перевези через місток". Якщо вранці цурпалка пристала до вінця, то дівчина побереться з тим, хто їй наснився.
Прикмети
Окрім ворожіння, в ніч на Старий Новий рік люди намагалися завбачувати прикмети. Ось де-які з них:
якщо ніч проти Нового року тиха і ясна, буде щасливий рік не тільки для людей, а й для худоби;
якщо сонце високо зійде, увесь рік буде щасливим, а особливо добрим буде врожай садовини;
якщо іній рясно вкриває всі дерева, буде врожай на зернові та гарний медозбір;
який перший день у Новому році, то й рік буде такий;
Ой сивая та і зозулечка.
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров'я!
Усі сади та і облітала,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров'я!
А в одному та і не бувала.
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров'я!
А в тім саду три тереми:
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров'я!
У першому - красне сонце,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров'я!
У другому - ясен місяць,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров'я!
А в третьому - дрібні зірки,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров'я!
Ясен місяць - пан господар,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров'я!
Красне сонце - жона його,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров'я!
Дрібні зірки - його дітки,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров'я!
(Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії)
Щедрик
До новорічних свят у сільському будинку культури був проведений цікавий новорічний концерт, на який зібралось чимало жителів села. Була також лотарея, у якій активно всі брали участь) На честь свята в школі теж були проведені цікаві заходи для різних класів.
Кінець світу? Початок - 2012 рік. Прогноз погоди на 2012-2020 роки: військові конфлікти, як наслідок кліматичних змін.
Увага людей усього світу прикута до подій у Японії й у країнах Арабського світу. У багатьох з'явилося передчуття, що це тільки початок глобальних катастрофічних змін.
Сюди варто додати і події 2010-2011 років - катастрофа в Мексиканській затоці, що дотепер робить свій негативний вплив на Америку й увесь світ. Пригадати катастрофу на Гаїті, коли загинуло приблизно 300 тисяч чоловік, вересневі заливні дощі в Німеччині, що викликали «міні-повені».
Складається враження, що на Землі завершується період «глобальної стабільності» і попереду - смуга різких змін. У США за замовленням міністерства оборони експертами-футурологами була складена доповідь "Прогноз погоди на 2012-2020 роки". Автори доповіді - Пітер Шварц і Дуглас Рендолл. Вони зробили головним висновком доповіді думку, що глобальні кліматичні зміни, можуть цілком дестабілізувати політичну обстановку на планеті Земля. В основу своїх висновків, вони поклали гіпотезу про те, що останні великі потрясіння, привели до зміни динаміки морських течій. У цьому випадку Європа, Азія і Північна Америка, будуть позбавлені звичного комфортного клімату - тепла, зими будуть довшими і суворіші. Отже, погода до кінця 2020 року
А в Південній півкулі, навпаки, буде усе спекотніше. Це викликає недостачу води, наступ пустель, зменшення площ придатних для сільського господарства земель. У підсумку якість життя, і так у багатьох країнах дуже низьке, упаде ще більше. Недостача продовольства, води, викликатиме масу нових конфліктів і воєн.
Футурологи вказують: "Оскільки у світі нараховується всього п'ять чи шість ключових зерновиробничих регіонів (США, Австралія, Аргентина, Росія, Китай і Індія), то надлишків при глобальних постачаннях продовольства виявляється недостатньо, щоб нейтралізувати наслідки суворих погодних умов одночасно в ряді регіонів, хіба що в чотирьох-п'ятьох».
Футурологи створили модель можливого світу: Європа буде в дуже важкому положенні, її погодні умови зрівняються з російським Сибіром, буде набагато холодніше, вітряніше, сухіше. Населення буде покидати Європу. (від редакції: можливо тоді українцям зроблять безвізовий в'їзд до єврозони)
Китай також чекає маса проблем, холодні зими і пекуче літо, різко загострять продовольче питання, можливий масовий голод. Щоб втримати владу китайська еліта, влада Індії і Пакистану, можуть почати військові конфлікти і широкомасштабну війну. США випробують такий масовий наплив біженців і мігрантів, що проблеми мексиканських мігрантів, будуть вдаватися «квіточками». Світ чекають глобальні зміни, політична карта буде швидко мінятися: США і Канада, можливо Мексика, стануть єдиним цілим. Поєднаються Північна і Південна Корея, щоб виживати разом - це дасть Сеулу ядерну зброю, а Півночі високі технології. Європа ще більш посилить інтеграцію, є можливість об'єднання з РФ, що забезпечить Європу енергоресурсами. Росію, можливо, чекають конфлікти із сусідами, тому що в неї є енергоресурси, вода й орні землі.
Автори спробували дати відповідь на питання: коли буде кінець світу? і склали графік найбільш ймовірних подій (про Україна в кінці). Це як культура кінця історії, цивілізації:
Європа
- У 2012 році страшні холоди змусять багатьох жителів Скандинавії мігрувати всередину Європи і Росію. - У 2015 році усередині Європи можливий конфлікт, по питанню розподілу води, продовольства, енергоресурсів. - У 2018 році РФ вступить у ЄС, поліпшивши положення з енергоресурсами. - 2020 року, почнеться масова міграція з Північної Європи - Данії, Голландії, Німеччини, у більш південні країни, Італію, Іспанію, Грецію. Конфліктів, включаючи і військових, через воду і міграцію буде ще більше. - У 2022 році відбудеться конфлікт, можливо військовий, Франції і Німеччини через Рейн. - У 2025-2027 роках посилиться можливість розвалу ЄС, міграції в Південне Середземномор'я (Північну Африку, Ізраїль, Туреччину). До 2030 року з Європи виїдуть до 10% населення.
Азія
- 2012 року, Японія, щоб вижити зважиться на військову агресію. - У 2015 році між Токіо і Москвою буде укладена стратегічна угода про використання енергоресурсів Сибіру і Сахаліну. - У 2018 році КНР проведе військову операцію у відношенні Казахстану, щоб забезпечити стабільність у функціонуванні газо- і нафтопроводів. - 2020 року почнеться військовий конфлікт і врешті війна в Південно-Східній Азії за участю Індії, КНР, В'єтнаму, Лаосу, М'янми й ін. країн. - До 2025 року внутрішня ситуація в КНР різко загостриться і викличе громадянську війну і серію прикордонних конфліктів. - До 2030 року ситуація між Японією і КНР, загостриться аж до війни, головним каменем спотикання стануть ресурси Росії.
Америка
- У 2012 році буде масовий потік біженців з островів Карибського моря, у США і Мексику й інші країни обох Америк. - У 2015 році до США рушить міграція європейців, в основі багатіїв. - У 2016 році можливий конфлікт США і ЄС із приводу рибних промислів. - До 2018 року буде потрібен інтегрований захист по всьому периметрі Північної Америки, відбудеться об'єднання Канади, США, Мексики, перед обличчям зовнішньої загрози. - До 2020 року, однієї з головних задач міністерства оборони Північної Америки, стане оборона від мігрантів із зони Карибів і Європи. У цей же час різко виростуть ціни на нафту, у зоні Перської затоки і Каспію будуть йти конфлікти. - У 2025 році, через загострення ситуації в Саудівській Аравії, можливий конфлікт ВМС США і Китаю в Перській затоці.
За даними вчених планета переживала щось подібне 8200 років тому. Схоже явище було і порівняно недавно - Мале заледеніння приблизно з 1300 по 1850 рік. Із-за нього європейцям довелося залишити Гренландію, загинули тисячі людей. То коли настане кінець світу?
2012 рік. Чотири основні фактори геокліматичних змін:
1. Зміна динаміки океанських течій. 2. На думку багатьох геофізиків, почалася зміна магнітних полюсів планети, це викликає нові землетруси і нові Кліматичні умови. 3. На думку ряду експертів, почалася перебудова циркуляції речовини в ядрі Землі. Через це відбувається збільшення припливу тепла з центра планети до поверхні, що ще більше змінить клімат і стане додатковим фактором збільшення землетрусів. 4. Велике посилення сонячної активності. Цей фактор також впливає на клімат і сейсмічну активність.
На думку американських футурологів, найкраще підготовлені і зможуть протистояти катастрофі США й Австралія. У них є засоби що дозволяють забезпечити автономність, пересидівши «буревій» у свого роду «фортеці». Росія також має ряд плюсів - ресурси (енергоресурси, вода, земля), стійкість тектонічних плит, але є і великі проблеми - сусіди на кордонах. Росія, на відміну від Австралії і США не захищені з заходу, півдня морями й океанами, та й Японія близько розташовується. Фактори населення, що скорочується, і занепад міцності збройних сил, також не додають Росії плюсів.
Про Росію: - "Оптимальною стратегією Росії в найближчу і середню перспективу буде позиція активного нейтралітету. І всіляке зміцнення Збройних сил, демографічні програми спрямовані на ріст корінного населення" – це вже рекомендація російських експертів.
Про Україну: американські експерти-футурологи Пітер Шварц і Дуглас Рендолл у своїй доповіді "Прогноз погоди на 2012-2020 роки" Україну не згадували, а це значить що в нас, все буде гаразд. І звісно радує те, що попри такі весело-песемістичні прогнозикінець світу 2012 рік нам не принесе. Хіба що якийсь Апофіс-99942 чи інший метеорит впаде на Землю і ось він, кінець історії. Таких прогнозів теж вистачає.
Якщо вам потрібно написати реферат про кінець світу, використовуйте цей матеріал. Викладачі оцінять!
Швидко пливуть роки людського життя... А наче тільки-но ходив до школи в перший клас... Шкільні роки - незабутні і найкращі. Ось недавно, Носовецькій СЗШ виповнилось 150 років.
З приводу цього в суботу, 20 жовтня, відбулось урочисте святкування події. Концертна частина свята відбулась у сільському будинку культури, а після цього всі бажаючі пішли на екскурсію до школи... На свято зібрались колишні вчителі-пенсіонери, випускники попередніх років, працюючі тепер вчителі, учні, жителі села.
Дуже цікавим і змістовним був концерт свята за участі вчителів та учнів. Із теплими словами привітань виступили директор школи Костюк Н.Г., вчитель історії Руренко М.В., випускниця школи, поетеса Жанна Дмитренко та багато інших. Водночас, під час концерту вівся показ презентації, на екрані з'являлись слайди зі шкільного життя, фотографії випускників, школи.
Після концерту всі бажаючі відправились на екскурсію до школи. Там було оформлено виставку фотографій на тему "Незабутні шкільні роки...", у якій були зібрані фото майже усіх випусків школи. Всі із приємними спогадами переглядали ці фотографії, пригадуючи веселі шкільні роки, цікаві випадки із життя під час навчання в школі. Всі фотографії із святкування можна переглянути тут -
.Другий Спас — це свято Перетворення Спаса нашого — Ісуса Христа, що відзначаємо 19 серпня. Він же — яблучний Спас, найважливіший із трьох. За церковними переказами, колись дуже давно в цей день узяв Ісус Христос Петра, Якова та Івана й повів їх на високу гору. Там він прямо на очах у здивованих людей змінився: обличчя його засяяло, одяг став білий, аж ясний. До того ж явилися їм Мойсей та Ілля й вели розмови з Ісусом Христом. А з хмари почувся голос: «Це Син мій улюблений, у котрому моє благословення. Його слухайтеся». Ось яке Преображення Сина Божого мається на увазі. Це видіння є часткою того вічного щастя, яке буде для кожного нагородою за вірність Богові.
У церкві в цей день святять фрукти (груші, яблука), мед і жито-пшеницю. Зважаючи на велич свята, піст дещо слабший: дозволяється їсти рибу, уживати олію та випити трошки некріпленого вина.
На святковій літургії священик обов'язково читає уривок з Євангелія від Матвія, де розповідається про Преображення Ісуса Христа на очах Петра, Якова та Івана. Саме від цього дня можна їсти яблука. Колись давно ніхто не дозволяв собі до яблучного Спаса навіть скуштувати яблучка. Вірили, що це неабиякий гріх. Щоправда, варто взяти до уваги, що не було за старих часів такого розмаїття ранніх сортів яблук, та й погодні умови були дещо інші. А вже тепер мало хто дотримується такого, з погляду сучасної людини, трохи дивного звичаю.
Існує така легенда: на Спаса ходить Бог раєм та роздає дітям яблука, але не всім, а тільки тим, чиї матері дотримувалися звичаю й до яблучного Спаса не куштували яблук. Якщо мати порушила правило, її дитина гостинця не отримає. Свідома відмова матері від ласування яблуками до цього дня певною мірою схожа на піст на згадку про втрачену дитину, яка померла ще малою.
Здебільшого родина урочисто сідає за стіл після повернення із церкви. Яблука під час цього святкового обіду найкраще смакують зі свяченим медом.
Цього дня поминають померлих родичів. Це третій день протягом року, коли забуті покійники можуть вийти на землю. Боятися цієї події не треба, просто треба вчасно поминати померлих, згадувати їх добрим словом — і в цьому разі вони ніколи живих людей не турбуватимуть.
12 липня — день пам'яті апостолів Петра і Павла. Святий Петро (до хрещення — Симон) — брат апостола Андрія Первозванного. Спочатку він жив звичайним життям, разом із братом рибалив. Але настав день, коли Андрій Первозванний, який першим почув заклик Ісуса Христа, привів до Сина Божого і Петра. І Петро став одним з перших дванадцятьох апостолів Господа. Під час своїх мандрів Ісус якось запитав учнів, за кого люди його визнають і за кого визнають його учні. Відповіді були різні, але жодна з них не була близькою до істини. І лише учень Петро сказав: «Ти — Христос, Син Бога живого». Христос сказав у відповідь: «Блаженний ти, Симоне, бо не тіло і кров тобі оце виявили, але мій небесний Отець».
Саме йому Ісус Христос по закінченні Таємної вечері напророчив, що Петро зречеться тричі Господа ще до того, як заспівають півні. Так і сталося, як сказав Син Божий: Ісуса Христа схопили, а Петра, який назирці пішов слідом, упізнали люди. Він тричі зрікся Господа, та ще й заприсягся, що не знає Ісуса. Ці три страшні зречення були «анульовані» лише після вознесіння Ісуса Христа, який наділив Петра пастирською владою. Від цього моменту й почалася проповідницька діяльність Петра в країнах Сходу.
На відміну від апостола Петра, святий Павло не був знайомий із Ісусом Христом за життя й не був у числі його перших дванадцятьох апостолів. За походженням він був із багатого римського роду, заробляв на життя тим, що виготовляв намети. Павло спочатку ненавидів перших християн, оскільки був відданий іудейській вірі, навіть брав участь в арештах християн у Єрусалимі та побитті первомученика Стефана, Одного разу він відправився в Дамаск з метою переслідування християн, але дорогою побачив чудесне світло з неба, від якого впав на землю й осліп. До того ж, за церковними переказами, тієї ж миті він почув голос з неба, який докоряв йому переслідуваннями Бога. Це був вирішальний момент у житті Павла. Зір йому повернув своїми молитвами християнин Ананія, і Павло прийняв хрещення та почав проповідувати християнство в Аравії, Дамаску й ін. Багато чудесних зцілень подарував він невіруючим язичникам, його навіть почали вважати богом і хотіли принести йому жертву.
Тоді царював імператор Нерон. Почавши як правитель досить мудрий і моральний, він, за свідченням істориків, швидко заплутався в політичних інтригах, піддався впливу своєї палкої, неприборканої вдачі та занадто багатої фантазії. Після страшної пожежі в Римі почалися масові страти невинних людей, у першу чергу прибічників християнської релігії. Нерону дуже не до вподоби були перші в історії людства християнські твори. А саме в ті роки були складені перші Євангелія чотирма апостолами. Силою слова й духу переконував людей в істинності християнської віри і святий апостол Петро, створюючи свої послання. Два послання до християн залишив після себе святий апостол Петро, а апостолу Павлу належить один із найважливіших для християн творів — Книга дій апостольських.
І Петра, і Павла було схоплено за проповідницьку діяльність і страчено в 76 році.
За народними віруваннями, до обов'язків цих святих уходить слідкувати за своєчасним збором урожаю, можливо, тому, що день цих святих апостолів збігається з початком жнив у більшості регіонів України:
Святий Петро за плугом ходить,
Святий Павло воли водить...
Заздалегідь перед днем святих Петра і Павла люди за старих часів дуже ретельно готувалися, зокрема білили хати, прибирали і на подвір'ях, і всередині осель. Зранку побожні люди святково вдягалися й обов'язково йшли до церкви. Існує стародавня легенда про святого Петра й Господа. Якось саме цього дня йшли вони землею, оглядали, хто з людей чим зайнятий. І побачили двох дівчат — одна жито жне, а інша спить під копою — і двох парубків — один у полі працює, а другий під возом у холодочку дрімає.
Подумали святі й вирішили попарувати молодих людей, але так, щоб обидві пари з голоду не померли: працьовита дівчина дісталася лінюхові, а ледача — роботящому хлопцю. З тих пір, мовляв, так і повелося: чоловік і жінка в сім'ї одне одному протиставляються за ступенем працьовитості.
За християнським віруванням, Петро й Павло є також захисниками свійських тварин. Тому цей день здавна вважався святом пастухів. Оскільки корів випасали переважно підлітки, то найпишніше празникували на Петра й Павла діти. Матері вдосвіта випікали та пригощали всіх знаменитими українськими мандриками. Мандрики — це вельми смаковиті пиріжки, виготовлені з сиру та сметани. З цього приводу існує цікава легенда. Начебто, мандруючи в цей день, Петро і Павло (вони взагалі полюбляли мандрувати світом) присіли в обід під деревом, щоб перепочити, і задрімали.
Тим часом непомітно підкралася зозуля, розв'язала їхню торбинку й витягла звідти мандрику. Але коли почала їсти, то одразу ж вдавилася. Отож і мовиться: «На Петра-Павла зозуля мандрикою вдавилася». Це прислів'я пов'язане з тим, що з цього часу птаха перестає кувати. Вигонячи в поле корів, пастухи брали із собою лише мандрики. Посередині толоки вони викопували «Петра» — так називали місце колективного обіду.
На пагорбі, щоб видно було тварин, рили квадратні канавки такої глибини, щоб можна було спустити в них ноги. Землю скидали поруч на купку й прикривали дерном. Середину обкопаного місця, яке правувало за стіл, застеляли скатертиною й викладали їжу. В обід на толоку приходили батьки з подарунками. Всі сідали за колективний обід, смакуючи ласощами і частуючи одне одного. Так тривало до самого вечора. Пастухи розповідали цікаві історії, співали пісень і бавилися в різні ігри. Корів у цей час доглядали батьки. Надвечір підлітки плели віночки з живих квітів і прилаштовували тваринам на роги. Перед тим, як вертатися додому, починали трубити в дуди, виготовлені з коров'ячих рогів. Ними оповіщали селян, коли виганяли череду в поле. Юних пастухів зустрічали всім селом. Цей звичай зберігся й дотепер у багатьох селах Прикарпаття та Карпат.
Женучи череду додому, діти співають спеціальні пастуші пісні, які тут називають латканками. У всіх місцевостях України поводились з худобою дуже добре, ласкаво, дбали, щоб вчасно нагодувати, напоїти, почистити хліви і худобину скреблом. Недарма й складено стільки пісень про худібку, стільки приповідок. Є досить цікаві нагадування-вірування: «Коли корова розстелюється, не можна нічого з дому позичати, бо буде теля ревіти»; «Коли перший раз пастух жене корову в поле, то треба роги лозиною пов'язати, щоб були міцні»; «Коли пастух вперше йде з коровами в поле, то треба взяти зварене яйце, щоб всі були напашеними цілий рік і круглими, як яйце» тощо.
